Zdeněk Fibich

Зденек Фібіх (чеськ. Zdeněk Fibich; 21 грудня 1850, Вшеборжиці — 15 жовтня 1900, Прага) — видатний чеський композитор періоду романтизму. Разом із Бедржихом Сметаною та Антоніном Дворжаком він належить до трійці найважливіших чеських композиторів XIX століття, які сформували національну музичну школу.

Життєпис та творчий шлях

• Ранні роки та освіта: Фібіх народився в сім'ї лісничого. Зростав у гармонії з природою, що надалі сильно вплинуло на його творчість. Отримав ґрунтовну музичну освіту в Празі, Лейпцигу, Парижі та Мангаймі.
• Кар'єра: Працював диригентом, хормейстером та музичним педагогом у Празі, а також виконував обов'язки музичного редактора в Національному театрі.
• Творчі здобутки: На відміну від Сметани та Дворжака, чия музика глибоко вкорінена в чеський фольклор, Фібіх більше орієнтувався на західноєвропейські романтичні традиції (зокрема на творчість Роберта Шумана, Ференца Ліста та Ріхарда Вагнера).
• Особисте життя: Великий вплив на його пізню творчість мала поетеса та письменниця Анежка Шульцова. Вона стала його музою, соратницею та лібретисткою багатьох його опер.

Найвідоміші твори

• Фортепіанний цикл «Настрої, враження та спогади» (Nálady, dojmy a vzpomínky) — велетенська фортепіанна «сповідь» із понад 350 п'єс.
• «Поема» (Op. 39) — найвідоміша мініатюра композитора (частина симфонічної поеми «Ввечері»), яка здобула всесвітню популярність у різних інструментальних перекладах.
• Опера «Падуанська наречена» (Nevěsta padovská) та трилогія сценичних мелодрам «Іподамія» (Hippodamie).
• Симфонії та симфонічні поеми: Написав 3 симфонії, а також кілька програмних симфонічних поем (наприклад, «Забівой, Шарка і Власта»).

Зденек Фібіх зробив вагомий внесок у розвиток жанру мелодрами (поєднання декламації тексту з музичним супроводом) та чеської оперної класики.