Balys Dvarionas

Баліс Дваріонас (лит. Balys Dvarionas; 6 (19 червня) 1904, Лієпая, Латвія — 23 серпня 1972, Вільнюс) — литовський композитор, диригент, піаніст, педагог.

Художник багатогранного дарування, композитор, піаніст, деригент, педагог. Зіграв значну роль у розвитку музичної культури Литви. Народився в багатодітній родині (11 дітей, з них 7 стали музикантами) органіста Домінікаса Дваріонаса. Першим учителем музики був батько, пізніше вчився в латиського композитора Альфреда Кальниньша.

В 1924 році закінчив Лейпцизьку консерваторію по класу фортепіано, в 1939 році по класу диригування (екстерном). В 1925–1926 роках удосконалювався в піаніста Егона Петрі в Берліні.

З 1926 року — викладач фортепіано в Каунаському музичному училищі, з 1933 року — у Каунаській консерваторії.

З 1928 року виступав як піаніст, в 1933 року гастролював в СССР (у Москві й Ленінграді).

В 1935–1938 роках — головний диригент симфонічного оркестру литовського радіо в Каунасі.

В 1940 році організував симфонічний оркестр у Вільнюсі. З 1949 року викладач у Державній консерваторії Литовської РСР у Вільнюсі (з 1947 професор).

В 1940–1941 й 1958–1961 роках — головний диригент симфонічного оркестру Литовської філармонії й всіх республіканських свят пісні.

Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями. Народний артист СРСР (1954).

Похований у Паланзі.

У Вільнюсі регулярно проходить міжнародний конкурс молодих піаністів і скрипалів імені Баліса Дваріонаса, діє музична десятилітня школа імені Баліса Дваріонаса.