Тихон Хрєнніков

Народився у багатодітній родині прикажчика в місцевих купців. Був наймолодшою, десятою, дитиною.

1929 року закінчив школу й вступив до технікуму Гнєсіних, де продовжив заняття з М. Ф. Гнєсіним, а так само з Є. Г. Гельманом, Г. І. Літинським, Я. Шебаліним і домігся значних успіхів у грі на фортепіано й композиції.

1932 року по закінченню технікуму Хрєнникова прийняли на другий курс Московської консерваторії у клас Віссаріона Шебаліна.

1933 року Хрєнникова запросили працювати в московський дитячий театр, яким керувала Наталія Сац. У цьому ж році відбувся перший публічний концерт композитора-початківця, а через рік була закінчена й успішно виконана в Великому залі Московської консерваторії його перша симфонія.

По закінченні консерваторії 1936 працював над музикою до спектаклів Театру ім. Вахтангова «Багато шуму з нічого», «Дон Кіхот», «День народження». 1939 року завершив оперу «У бурю» та написав музику до фільму «Свинарка й пастух».

У роки війни Хрєнников, як і багато композиторів, працює над піснями, серед яких найпопулярнішими стали «Усе за Батьківщину», «Прощання». 1941 Хрєнников завідує музичною частиною Театру Червоної Армії і пише музику до п'єси «Давним-давно» Олександра Гладкова.

1944 на екрани вийшов фільм «О шостій годині вечора після війни». Пісні Хрєнникова з цього фільму стали популярні відразу й надовго. Робота в кіно продовжилася після війни у фільмах «Поїзд іде на Схід», «Кавалер Золотої Зірки», «Донецькі шахтарі», «Вірні друзі» й ін.

У повоєнні роки Т. Хрєнников нарівні з творчою, активно займається організаторською діяльністю. В 1948 р. на Першому з'їзді радянських композиторів був обраний генеральним секретарем (з 1951 р. — перший секретар правління) Спілки композиторів СРСР. Цю посаду композитор обіймав до розпаду СРСР, що спричинив і розпад спілки радянських композиторів. На цій посаді Тихон Хрєнников прославився своєю доповіддю «Високе призначення радянської музики», з якою він виступив на VI з'їзді Спілки, піддавши гострій критиці російських композиторів-авангардистів, що увійшли в історію під назвою Хрєнніківська сімка.

З 1950 р. був обраний депутатом Верховної Ради РСФСР, з 1962 р. — депутат Верховної Ради СРСР. У 1975–2002 роках очолював Оргкомітет міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського, був членом журі багатьох виконавських конкурсів. Голова оргкомітету Міжнародного музичного фестивалю в СРСР (1981). Почесний член Італійської Тиберійської академії й Академії «Санта-Чечілія», кореспондент Німецької академії мистецтв (Німеччина).

Т. Хрєнников є автором 8 опер, 5 балетів, музики до спектаклів і кінофільмів, 3 симфоній, інструментальних концертів, хорових циклів, пісень.