Лев Ревуцький
Твори
Лев Ревуцький
Лев Миколайович Ревуцький народився 20 лютого 1889 року в селі Іржавець Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Чернігівська область) у родині попечителя сільської школи. Його батьки були освіченими й культурними людьми, любили музику, що сприяло ранньому розвитку здібностей майбутнього композитора.
Музичний талант Ревуцького проявився ще в дитинстві. Перші уроки гри на фортепіано він отримав від матері приблизно у п’ятирічному віці. Згодом у нього виявилися здібності до імпровізації та абсолютний слух, за що його жартома називали «камертоном». Навчався спочатку в Прилуцькій гімназії, а з 1903 року — у Київській приватній гімназії. Паралельно відвідував музичну школу, де навчався у класі, пов’язаному з педагогічною традицією Миколи Лисенка, який справив значний вплив на формування його мистецьких поглядів.
Після закінчення гімназії у 1907 році вступив до Київського університету, де спочатку навчався на фізико-математичному, а згодом — на юридичному факультеті. Водночас продовжував музичну освіту в училищі Російського музичного товариства, інтенсивно працюючи над фортепіанною технікою та композицією. У 1911 році перейшов до вищого класу, а з відкриттям консерваторії продовжив навчання там, зокрема вивчав композицію під керівництвом Рейнгольда Глієра. У цей період створив свої перші значні твори, зокрема фортепіанну сонату та симфонічні ескізи.
Перша світова війна перервала навчання: у 1916 році Ревуцький завершив університет і консерваторію та був мобілізований до армії. Після демобілізації у 1918 році оселився в Прилуках. З 1924 року працював у Києві викладачем Музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка, де згодом став професором і виховав цілу плеяду музикантів.
У 1930-х роках досяг значних успіхів як композитор і педагог. У 1942 році отримав звання народного артиста Української РСР, а у 1944 році — народного артиста СРСР. У повоєнні роки активно долучився до відновлення культурного життя, у 1944–1948 роках очолював Спілку композиторів України, був депутатом Верховної Ради. Значну увагу приділив підготовці до видання творів Миколи Лисенка.
У 1969 році, з нагоди 80-річчя, Ревуцькому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Помер композитор 30 березня 1977 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.
Пошук по категоріях
- Азербайджанська народна пісня
- Азербайджанський народний танець
- Американська народна пісня
- Без автора
- Білоруська народна пісня
- Білоруський народний танець
- Болгарський народний танець
- Грузинський народний танець
- Естонська народна пісня
- Естонський народний танець
- Італійська народна пісня
- Італійський народний танець
- Казахська народна пісня
- Латвійська народна пісня
- Латиська народна пісня
- Литовський народний танець
- Мексиканська народна пісня
- Молдавський народний танець
- Німецька народна пісня
- Польська народна пісня
- Польський народний танець
- Російська народна пісня
- Російський народний танець
- Татарська народна пісня
- Угорська народна пісня
- Угорський народний танець
- Українська народна колядка
- Українська народна пісня
- Українська народна щедрівка
- Український народний танець
- Французька народна пісня
- Чеська народна пісня
- Швейцарська народна пісня