Gottfried Heinrich Stölzel

Готфрід Генріх Штельцель (1690–1749) — композитор, теоретик музики та оперний драматург.

Навчався у свого батька, органіста, а також у капельмейстера Гофмана в Лейпцигу. У 1710–1712 роках працював викладачем музики у Бреслау, де 1711 року створив свою першу оперу "Narcissus". Незабаром з'явилися й інші твори для Наумбурга — "Valeria", "Artemisia", "Orion" (1712).

Прагнучи вдосконалити свою майстерність, він вирушив до Італії, де провів кілька років. Пізніше жив у Празі, де написав опери "Venus und Adonis" (1714), "Acis und Galathea" (1715), "Das durch die Liebe besiegte Glück" (1716). Його творчий шлях проліг також через Байройт ("Diomedes", 1717) та Геру (1718), після чого він повернувся на батьківщину.

Штельцель залишив значний музичний спадок:

• Церковна музика: понад 8 циклів кантат та мотетів, 14 ораторій, меси та інші твори.
• Опери: 22 драматичні твори.
• Світська музика: симфонії, серенади, застільні пісні.

Окрім композиційної діяльності, він зробив внесок у музичну теорію. Його трактат "Praktischer Beweis..." (1725) присвячений тонкощам контрапункту.