Микола Раков

Микола Петрович Раков (1 (14) березня 1908, Калуга — 3 листопада 1990, Москва) — радянський композитор, піаніст, диригент, педагог. Народний артист СРСР (1989). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1946).

у семирічному віці почав брати уроки гри на фортепіано. Згодом настільки захопився скрипкою і так її освоїв, що до своїх дванадцяти років став професіоналом, граючи в калузькому міському оркестрі та виконуючи на скрипці складну музику І. С. Баха.

В 1926 поступив до Московської консерваторії, де навчався композиції у Р. М. Глієра та С. Н. Василенка, закінчив у 1931.

З 1932 — викладав у Московській консерваторії, з 1943 — професор по класу інструментування.

З 1949 виступав як диригент, виконуючи свої твори та твори класичного репертуару. Працюючи в Консерваторії протягом 58 років, виховав ряд відомих композиторів, серед яких Е. В. Денисов, А. Я. Ешпай, В. І. Мураделі, А. Г. Шнітке, а також написав два великих посібники з оркестровки.

Помер 3 листопада 1990 року. Похований у Москві на Донському кладовищі.