Роман Купчинський

Із постанням незалежності України повернулися до нас ім'я і творчість Романа Купчинського - українського поета, прозаїка, журналіста, композитора, критика, громадського діяча. Він народився у с. Розгадів, нині - Зборівського району. Дитинство (з 1896) минуло в с. Кадлубиська Бродівського повіту на Львівщині. Навчався у Перемишльській гімназії, іспит зрілості склав у 1913 р. У 1913 - 1914 рр. Вчився в Духовній семінарії у Львові. Довголітній активіст українського спортивного руху, зокрема член Товариства студентів вищих шкіл "Україна" від початку його заснування в 1911 р., на одних із перших змагань виграв суперництво з метання диска та штовхання ядра, рекордсмен з легкої атлетики Запорозьких ігрищ, чемпіон Галичини з легкої атлетики.

1914 р. Р. Купчинський записався до легіону УСС (рядовик, командант чоти, сотні, ад'ютант полку в ранзі поручника). В сотні В. Дідушка брав участь у боях на Маківці, згодом на Тернопільщині біля р. Стрипи у селах. У 1918 р. командував сотнею Вишколу УСС на румуно-буковинському кордоні, в січні 1919 р. - пішим полком УГА у боях за Львів, разом з цією армією пройшов її шляхом перемог і поразок. Із середини 1920 р. до лютого 1921 р. був інтернований у польському таборі для старшин УГА в Тухолі.

Перший вірш Р. Купчинський опублікував 1915 р. у Відні в часописі "Вісник Союзу визволення України". Активно публікував свої твори у стрілецькій періодиці, львівських часописах "Шляхи" і "Діло". Автор поезій на стрілецьку тематику ("Ніби сниться", "Дума про Хведора Черника", "Перший листопад" та ін.), слів і музики стрілецьких пісень, багато з яких створені на Тернпільщині. Стрілецькі пісні Р. Купчинського опубліковані у Львові 1937 р. в збірниках "Великий співаник "Червоної Калини" та "Альбом стрілецьких пісень" Б. Вахнянина (більшість із них - в обробках інших композиторів), у Кракові 1940 р. в народному співанику "140 пісень з нотами" (репринтне видання - Тернопіль, 1996; передмова Василя Подуфалого).

Обширний пласт віршів Р. Купчинського - духовна лірика (різдвяна, великодня та ін.). Серед поезій громадянського звучання - поема "Пісня про Рідну Землю", "Ода до Пісні", вірші "На подільських ланах", "На свіжому повітрі".

Після звільнення з польського полону (1921) Р. Купчинський студіював філософію у Віденському університеті (1921 - 1922), невдовзі продовжив студії з гуманітарних наук у Львові в Українському таємному університеті (1922 - 1924). Працював у цьому місці професійно як журналіст, поєднуючи журналістику з літературою.

У 1933 - 1939 рр. Р. Купчинський - голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові (ТОПІЖ).

1939 р. Р. Купчинський переїхав до Кракова, де працював в Українському видавництві. Друкувався в газеті "Краківські Вісті" та інших періодиках. Наприкінці Другої світової війни виїхав до Німеччини, де продовжував займатися літературною творчістю .

У 1949 р. Р. Купчинський емігрував до США (м. Оссінг поблизу Нью-Йорка). У 1952 - 1954 рр. вів тут свою рубрику "Відгуки дня" в україномовній газеті "Свобода". У 1952 р. належав до ініціативної групи, яка організувала Спілку Українських Журналістів Америки (СУЖА), був її головою у 1958 - 1960 рр. Автор ряду публікацій в українських періодичних виданнях діаспори: газетах, журналах, альманахах, календарях (стаття "Військові пісні" у календарі "Просвіти", м. Буенос-Айрес, 1960), в збірниках (спогад "Місто і степ" у книзі "Теребовельська Земля", 1968).

Можливості творчої та громадської діяльності митця були сковані хворобою. Помер 10 червня 1976 р. в м. Оссінг. Після смерті автора вийшли друком в еміграції збірники вибраних пісень "Ми йдемо в бій" (1977) та вибраної лірики і прози "Невиспівані пісні" (1983). У 1990 р. в Тернополі видано збірник "Як з Бережан до Кадри: Стрілецькі пісні Романа Купчинського" (упорядник Василь Подуфалий, редактор Богдан Мельничук).

В сучасній Україні твори Р. Купчинського вийшли окремими виданнями (трилогія "Заметіль". - Львів, 1991), опубліковані в збірниках і часописах. Чотири вірші ("Благословенна зірка ясна", "В той вечір Різдвяний", "До Віфлеєму", "На Різдво") вміщені у книзі "Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів" (Тернопіль, 1994; редактори-упорядники Богдан Мельничук, Михайло Ониськів).