Eino Tamberg

Ейно Мартинович Тамберг (27 травня 1930 року, Таллінн, Естонія - 24 грудня 2010, Таллінн, Естонія) - естонський композитор і педагог, заслужений діяч мистецтв Естонської РСР (1960), народний артист Естонської РСР (1975).

У 1953 році закінчив Талліннську консерваторію (клас композиції Е. Каппа).

У 1953-1959 рр. працював звукорежисером на Естонському радіо.

З 1968 р - викладач композиції в Таллінській консерваторії, а з 1983 р - професор.

Його дипломною роботою стала ораторія «За свободу народу», присвячена естонському революціонеру-більшовику В. Кінгісеппу. Твір було визнано одним з найкращих на той період творів даного жанру в радянській музиці. У 1955 р виходить симфонічна сюїта «Князь Габріель» (1955), написана за історико-романтичною повістю естонського письменника XIX ст. Е. Борнхее «Князь Габріель, або Останні дні монастиря Піриту».

Автор опери «Залізний будинок» на сюжет однойменної драми Е. Таммлаана (1965, Ест. театр опери та балету), одноактних балетів – «Балет-симфонія» (1960, Шверін, НДР; театр «Ванемуйне», Тарту; 1963 естонський театр опери та балету), «Хлопчик і метелик» (1963, естонський театр опери та балету); вокально-симфонічної «Місячної ораторії» (текст Я. Кросса) про політ людини в космос (1963, театр «Ванемуйне»); музики до радіопостановок, драматичних спектаклів, фільмів.

У психологічному балеті «Іоанна одержима» звертається до новели польського письменника Я. Івашкевича. Сюжет оповідає про ігуменю французького монастиря Люден матір Іоанну, душею якої (згідно з матеріалами церковних архівів) заволодів диявол.

Самобутність відрізняють такі оперні твори композитора як: «Сірано де Бержерак» (пост. 1976), «Ширяння» (пост. 1983). Ним створені 2 симфонії (1978, 1986), інструментальні концерти (для труби - 1972, скрипковий - 1981, для саксофона - 1987), Концерт для голосу з оркестром (1985), ораторія ( «Amores» - 1981, в основі - любовна лірика поетів різних епох), камерно-інструментальні та вокальні твори, музика до драматичних спектаклів і кінофільмів.

Серед його учнів - Раймо Кангро, Пеетер Вяхі, Марго Килар, Урмас Латтікас, Тойво Тулев, Марі Віхманд і Март Сіймер.