Костянтин Мясков

Мясков Костянтин Олександрович - відомий український композитор і баяніст, автор кількох десятків популярних пісень, пісень для дітей, інструментальних творів. Заслужений діяч мистецтв України (1979).

Народився 15 серпня 1921 року в Полтаві. У 1939-1945 рр. баяніст-концертмейстер ансамблю Харківського військового округу (виступав на фронтах Другої світової війни). У 1946-1951 соліст Донецької обласної філармонії, в 1951-1952 соліст республіканської філармонії у Києві. У 1958 р. закінчив Київську консерваторію по класу композиції К. Ф. Данькевича.

Твори: Оперета "Браво, пане Антоніо" (Київ, 1976); для солістів, хору і симфонічного оpкестру - Кантати: "Світанок над Африкою" (сл. В. Шкоди і африканських поетів, 1963), "Донбас" (сл. М. Упеника, 1966), "Прометей" (сл. М. Упеника, 1972), "Балади про Леніна" (сл. Л. Сорокіна, Д. Луценка, А. Столповського та ін., 1969), "Комуністи" (сл. А. Філатова, 1965), "Робоча слава" (1977), поема "Про героя одеського підпілля Яшу Гордієнка" (сл. Лади Реви, 1967), сюїта "Колгоспна трудова" (сл. В. Бичка, 1970), "Вічний океан" (сл. В. Григорака, 1972), "Народ і партія" (сл. М. Рильського, 1975); для баяна і симфонічного оpкестру - Концерти: I (1961), II (1971); для оpкестру народних інструментів - Увертюри: "Країна Піонерія", "Святкова", "Молодіжна", "Дружба народів" (1971-1972); для бандури і оpкестру народних інструментів - Концерт (1976); для двух скрипок, альта і віолончелі - Квартет (1954), Сюїта (1956); для тріо баяністів - "Фантазія на закарпатські теми" (1961), "Болеро" (1961), "Концертна полька" (1965); для ксилофона і фортепіано - 5 концертних п'єс (1974); для балалайки та фортепіано - Сюїта (1966); для фортепіано - Соната (1953), Поема (1956), Скерцо (1958); для баяна - "Дитячі альбоми": I (1960), II (1971); 15 концертних п'єс у формі танців народів СРСР (1964-1966), 12 етюдів (1961), Поема, Скерцо, 2 токати (1961-1968), альбом-сюїта "Червоні вітрила" (за О. Гріном, 1969), П'ять концертних п'єс: Болгарська, Румунська, Польська, Словацька, Угорська (1975); для бандури - п'єси; для голосу і фортепіано - Романси на сл. О. Пушкіна, М. Лермонтова, Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Рильського та ін.; балет "Казка про веселого метелика" (1980); музичні комедії "Балада про хлопчаків" (за А. Гайдаром, 1979, Сімферополь), "День у Веселівці" (1983, Тернопіль); музика до кінофільмів; пісні (близько 100), в т. ч. "Дороги" (сл. Д. Луценка, 1965), "Полонина" (сл. В. Безкоровайного, 1966), "Гей, тумани" (сл. А. Драгомирецького, 1970), "Двоє на мосту" (сл. Ю. Рибчинського, 1975), а також "Чайка степова" (сл. В. Бровченка), "Каштани", "Де ти, любов моя" (обидві - сл. В. Безкоровайного), "Пісня вірності" (сл. Д. Луценка) та багато інших; пісні для дітей (понад 200); обробки українських народних пісень.

Останні роки життя Костянтин Олександрович провів у злиднях, тяжко хворий, не маючи грошей на необхідні ліки, без будь-якої допомоги з боку держави. Доведений до відчаю, скоїв самогубство - викинувся з вікна.