Франц Йозеф Гайдн – австрійський композитор, представник віденської класичної школи, один з основоположників таких музичних жанрів, як симфонія і струнний квартет.
Народився 31 березня 1732 року в невеликому містечку Рорау, Нижня Австрія, в родині каретного майстра. Любов до музики Йозефу прищепив батько, який захоплювався вокалом. Хлопчик мав чудовий слух і відчуття ритму, і завдяки цим здібностям був прийнятий в церковний хор в невеликому містечку Гайнбурга. Пізніше він переїде до Відня, де буде співати в хоровій капелі при кафедральному соборі св. Стефана.
Гайдн мав норовливий характер, і вже в 16 років його виганяють з хору – в той період, коли у нього став ламатися голос. Він залишається без засобів до існування. У такому безвихідному становищі юнак береться за різну роботу (працює слугою у композитора Ніколи Порпора).
Бачачи таку любов юнака до музики, Порпора пропонує йому посаду компаньйона-камердинера. Це положення він займає близько десяти років. В якості оплати за працю Гайдн отримує уроки музичної теорії, з яких багато дізнається про музику і композиції. Поступово матеріальне становище юнака поліпшується, а музичні праці увінчуються успіхом. Гайдн шукає багатого покровителя, яким стає імперський князь Пал Антал Естерхазі. Уже в 1759 році юний геній складає свої перші симфонії.
Одружився Гайдн у 28 років, на Ганні Марії Кллер, і, як виявилося, невдало. Анна Марія часто виявляла неповагу до професії чоловіка. Дітей у них не було, але він на протязі 20 років був вірний своїй дружині. Але після стількох років раптово закохався в 19-річну Луїджі Ползеллі, італійську оперну співачку, і навіть обіцяв з нею одружитися, але незабаром ця пристрасна прихильність пройшла.
У 1761 році Гайдн стає другим капельмейстером при дворі князів Естергазі, однієї з найвпливовіших сімей Австрії. За досить-таки тривалу кар’єру при дворі Естерхазі він складає величезна кількість опер, квартетів і симфоній (всього 104). Він стає відомим не тільки у себе на батьківщині, але і в Англії, Франції, Росії. У 1781 році Гайдн знайомиться з Моцартом, який стає його близьким другом. У 1792 році знайомиться з молодим Бетховеном і бере його в учні.
По приїзду до Відня Гайдн пише дві свої знамениті ораторії: «Створення світу» і «Пори року». Свої останні роки Гайдн проводить у Відні.
Помер композитор у віці 77 років 31 травня 1809 року.
За все життя Гайдн написав: 104 симфонії, 83 квартети, 52 фортепіанні сонати, 2 ораторії, 14 мес і 24 опери.
