Ісаак Якович Беркович (*28 грудня 1902, м. Київ — †5 січня 1972, Київ, УРСР) — український композитор і педагог. Член Національної спілки композиторів УРСР.
Ісаак Беркович народився в Києві у родині годинникового майстра.
У 1920 р. вступив у Київську консерваторію. Навчався у класі фортепіано в професора В. Пухальського і водночас вивчав курс музичної теорії та композиції у професора Б. Лятошинського. Закінчив консерваторію у 1925 р.
З 20 років І. Беркович почав займатися педагогічною діяльністю. До 1930 р. він працював у київській музичній школі № 6.
У 1925–1941 рр. був педагогом у Київському музичному училищі, а також викладачем у Київській вечірній консерваторії.
У 1933–1941 рр. був асистентом, з 1947 р. — доцентом, з 1969 р. — професором Київської консерваторії.
Паралельно з педагогічною роботою Беркович займався композиторською діяльністю, створюючи, в основному, фортепіанні твори. Автор навчально-методичного посібника «Школа гри на фортепіано» (1960), за яким навчалося не одне покоління музикантів.