Олександр Гурільов

Народився в сім'ї кріпосного музиканта Льва Степановича Гурільова (1770—1844), диригента і скрипаля оркестру графа Орлова. Вчився у батька (скрипка), Джон Філда (фортепіано), Йосипа Генішти (теорія музики). У 1831 разом із своїм батьком отримав вільну і приписався до товариства московської ремесленої управи. Проживав у Москві, займався композиторською і педагогічною діяльністю, викладав гру на фортепіано та спів. Відомий як автор ліричних побутових романсів і пісень, що набули широкого поширення в демократичній частині міського населення. Йому також належать обробки народних пісень, фортепіанні твори — танці, віртуозні п'єси для концертного виконання (варіації на романс А. Е. Варламова «На зорі ти її не буди», і терцет «Не томи, рідний» з опери М. І. Глінки «Іван Сусанін»).

Основний жанр творчості Гурільова — вокальна лірика. Його романси пройняті романтичними, сентиментальними настроями, тонким ліризмом, в них сильний вплив російської народної традиції. Ясна мелодія, кантилена зближує Гурілева з Глінкою, з іншого боку, ряд романсів в драматично-декламаційному стилі передбачає творчість Даргомижського, Мусоргського і Чайковського. Важливою складовою вокальних творів Гурільова є ретельно розроблена фортепіанна партія.