Gustav Cornelius Gurlitt

Густав Корнеліус Гурлітт (нім. Gustav Cornelius Gurlitt, 10 лютого 1820 р. Альтона (нині Гамбург) - 17 червня 1901 р. Альтона) - німецький композитор.

Г. К. Гурлітт вивчав музику протягом шести років під керівництвом Йоганна Рудольфа Рейнеке. Після перших вдалих виступів у віці 17-ти років він продовжує своє навчання в Копенгагені. Тут молодий музикант вчиться органної та фортепіанної гри, мистецтва композиції у «курляндців» і Крістофа Вейзе. Під час цієї свого навчання в Данії Гурлітт знайомиться з композитором Нільсом Вільгельмом Гаде, і зберігає з ним дружні стосунки протягом усього життя.

Із 1842 року композитор протягом чотирьох років живе в комуні Херсхольм поблизу Копенгагена, потім переїжджає в Лейпциг, де керує концертами в місцевому Гевандхаузі. Пізніше він приїжджає в Рим - тут викладав живопис його брат, художник Луїс Гурлітт. У Римі музичний талант Корнеліуса Гурлітта швидко знайшов визнання: вже в 1855 році він стає почесним членом папської «Академії ді Санта-Цецилія» (Accademia di Santa Cecilia), в тому ж році він стає професором музики. У Римі Корнеліус також успішно займається живописом.

Після повернення в рідну Альтону Крістіан Август (1798-1869), герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Августенбургський, запрошує Корнеліуса на місце вчителя для своїх двох дочок. Під час Шлезвіг-Гольштейнської війни (1848-1851) Гурлітт служить офіцером у музичній частині датської армії. Після закінчення бойових дій він стає королівським музичним директором Альтони. У 1864 Гурлітт служить органістом в Альтоні, з 1879 року він - професор композиції в Гамбурзі.

Як композитор Гурлітт був різнобічним і вельми продуктивним. Він створив численні піснеспіви, дві оперети, оперу, симфонії, етюди, твори камерної музики. Однак найбільш він відомий як теоретик музики, автор композицій для фортепіано, а також нескладних п'єс, які аж до наших днів використовуються для навчання музикантів-початківців.

З 1847 Корнеліус Гурлітт був в Альтоні членом масонської ложі «Карл у скелях» (Carl zum Felsen).