Народився 20 травня 1804 в селі Новоспаському Смоленської губернії.
Грати на фортепіано в своїй біографії М. Глинка став уже в десятирічному віці. З 1817 року почав навчатися в благородному пансіоні при педагогічному інституті Санкт-Петербурга. Закінчивши пансіон, весь свій час присвячував музиці. Тоді ж були створені перші твори. Як справжньому творцеві, Глінці не до кінця подобаються свої твори, він прагне розширити побутовий жанр музики.
У 1822-1823 роках Глінка написав широко відомі романси і пісні: «Не спокушай мене без потреби» на слова Е. А. Баратинського, «Не пой, красавица, при мне» на слова О. С. Пушкіна і інші. У ці ж роки він познайомився з відомими Василем Жуковським, Олександром Грибоєдовим та іншими.
Після подорожі на Кавказ відправляється в Італію, Німеччину. Під впливом італійських композиторів Белліні, Доніцеті Глінка змінює свій музичний стиль. Потім ним велися роботи над поліфонією, композицією, інструментовкою.
Повернувшись до Росії, Глінка із старанністю працював над національною оперою «Іван Сусанін». Її прем’єра в 1836 році у Великому театрі Петербурга обернулася величезним успіхом. Прем’єра наступної опери «Руслан і Людмила» в 1842 році вже не була такою гучною. Сильна критика підштовхнула композитора до від’їзду, він покинув Росію, відправившись до Франції, Іспанії, і лише в 1847 році повернувся на батьківщину.
Безліч творів в біографії Михайла Глінки були написані під час закордонних поїздок. З 1851 року в Петербурзі він викладав спів, готував опери. Під його впливом формувалася російська класична музика.
Глінка поїхав у Берлін в 1856 році, де і помер 15 лютого 1857 року. Поховали композитора на лютеранському Троїцькому цвинтарі. Його прах був перевезений в Санкт-Петербург і там перепохований.
Пісень і романсів Глінки налічується близько 20. Також він написав 6 симфонічних, кілька камерно-інструментальних творів, дві опери. Музей Глінки розташований в Новоспаському селі.
