Giuseppe Domenico Scarlatti

Джузеппе Доменіко Скарлатті (італ. Giuseppe Domenico Scarlatti); (нар. 26 жовтня 1685, Неаполь — пом. 23 липня 1757, Мадрид) — італійський композитор й клавесиніст епохи бароко, син композитора Алессандро Скарлатті.

Народився в Неаполі в сім'ї відомого композитора Алессандро Скарлатті. Брав уроки таких композиторів як Гаетано Греко, Франческо Гаспаріні і Бернардо Пасквіні.

З 1701 працював у королівській каплиці. У 1704—1708 жив у Венеції, з 1709 — у Римі придворним музикантом польської королеви у вигнанні Марії Казимирі. Брав участь у змаганні виконавців, був визнаний найкращим клавесиністом за Генделя, проте поступився йому у вправності гри на органі. У ці роки написав ряд опер для приватного театру Казимири. З 1715 по 1719 рік був капельмейстером у соборі Святого Петра, і в останній рік він виїхав у Лондон, де поставив свою оперу Narcisco в королівському театрі.

У 1720—1725 служив королівським придворним музикантом у Лісабоні. 1728 у Римі оженився на Марії Катерині Джентілі. У 1729—1733 жив у Севільї, де ознайомився з музикою фламенко.

З 1733 року перебував при Мадридському королівському дворі, де і прожив до самої смерті. У Мадриді Скарлатті написав більше 500 сонат для клавіру, багато з яких не втрачають популярності до сьогодні. У Мадриді у Скарлатті народилися п'ять дітей. Після смерті своєї дружини Марії Катерини в 1742 році, оженився на іспанці Настасії Махарте Хімене. Домініко Скарлатті був другом Фарінеллі, знаменитого кастрата-сопрано, що також був уродженцем Неаполя, але проживав під королівською опікою у Мадриді. Історик і музикознавець Ральф Кіркпатрик виявив кореспонденцію Фарінеллі, у якій знайдена більша частина відомої зараз інформації про Скарлатті.

Доменіко Джузеппе Скарлатті помер у Мадриді, у віці 71 року. На його будинку в Calle Leganitos висить пам'ятна дошка з його ім'ям, а його нащадки дотепер живуть у Мадриді.