Віктор Єгоров

Єгоров Віктор Іванович - композитор, педагог, диригент, організатор і керівник оркестру народних інструментів при Удмуртському радіо.

Народився в Санкт-Петербурзі 17 лютого 1908 р.

1928-1932 рр. навчався в Ленінградському музичному училищі ім. Мусоргського (в одній групі з Соловйовим-Сивим), на композиторському відділенні. У 1937 році закінчив Ленінградську консерваторію ім. Римського-Корсакова по класу хорового і оркестрового диригування. У 1939-1941 рр. - педагог цієї консерваторії.

Педагогічну роботу зупинила війна. Весь її суворий шлях В.І. Єгоров пройшов командиром мінометного взводу. Він бився на Ленінградському і Білоруському фронтах, має багато бойових нагород. У 1947-1951 рр. - педагог Ленінградського театрального інституту ім. А.Н. Островського. У 1950-1960-х рр. жив і працював в Іжевську.

Помер в 1991 році в Санкт-Петербурзі.

Творчість

Займаючись зі студентами удмуртської національної студії, пізнає удмуртський пісенний фольклор, вивчає удмуртські національні інструменти, створює студійний оркестр народних інструментів і перші обробки удмуртських пісень для концертного виконання. Написав «Фантазію» на теми удмуртських мелодій, присвятив першому випуску акторів Удмуртської національної студії. Оркестр, виконуючи 15 удмуртських пісень, «Фантазію» Єгорова, виступав з концертами в Ленінграді і області.

В. І. Єгоров зробив все можливе, щоб справа, яку він розпочав у стінах інституту, було продовжено на батьківщині учнів. Його турбувало все: репертуар, творчий ріст колективу. Аж до 1960 року всі зимові канікули Віктор Іванович проводив в Іжевську. Не один десяток концертних програм був підготовлений ним для запису на радіо. А влітку 1960 р. переїжджає до Іжевська на постійну роботу.

Викладає спочатку в музичному, потім в Удмуртському республіканському культурно-просвітницькому училищах, де був одним з організаторів відділення оркестрових народних інструментів. За його участю створюються записи удмуртських пісень на грамплатівки у виконанні солістів та хору в супроводі оркестру народних інструментів.

У 1950-1960-х рр. керує оркестром народних інструментів при Удмуртському радіо, робить фольклорні експедиції по районах республіки, пише музичні твори, обробки удмуртських народних пісень для голосу і оркестру народних інструментів. Ним записано і оброблено понад 30 удмуртських народних пісень. Підготував і видав збірку пісень «Алнашські наспіви» (1963). Основні твори: оркестрова п'єса за мотивами удмуртських народних пісень «Стрічка», «Еше минам» (1953), п'єса «Вийшов я на вулицю» для оркестру народних інструментів (1952); оркестрові обробки удмуртських народних пісень «Лымы тӧдьы» та ін.