Євген Юцевич

Український композитор, музикознавець, акустик, диригент, педагог

Народився у 1901 р. ум. Вознесенськ (нині Мико­лаївська область). Загальну та початкову музичну ос­віту здобув у Вознесенській класичній гімназії. Теоретичних музичних дисциплін і композиції навчався у М. Погодаєва, В. Зо­лотар ьова, Л. Ревуцького. Завершив музичну освіту у Музично- драматичному інституті ім. М. Лисенка (Київ). Під час громадян­ської війни грав у військовому духовому оркестрі. Організував у Вознесенську великий духовий оркестр, який з успіхом висту­пав у багатьох містах України.

Є. Юцевич — автор оригінальної наукової теорії акустичної природи та «естетичного звучання» музичних інструментів. У 50—70-ті роки працював над удосконаленням виготовлення струнних та духових інструментів, створив низку оригінальних зразків. Водночас викладав у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, Київській консерваторії, Центральному будин­ку народної творчості.

Створив опери «Вирок» (1928), «Журавель та Чапля» (1940), «Літургія» (1942), «Король Кожум'яка» (1948, 1982), «Вулкан» (1957), «Людина з легенди» (1968), «Легенда про Сокола» (1970); 20 хорів (на слова В. Сосюри, Т. Шевченка, І. Франка та ін.); дві симфоні, п'єси для оркестрів (симфонічного, духового, на­родних інструментів), твори для баяна, фортепіано, скрипки, віолончелі тощо; музику до театральних вистав, романси, пісенні цикли тощо. Йому належить понад 10 наукових досліджень з теорії і практики музичного мистецтва, понад 1000 статей і рецензій.

Помер 5 липня 1988 р. у Києві.