Джаудат Файзі

Джаудат Харисович Файзі (Файзуллін) народився 4 січня 1910 року в Оренбурзі в родині вчителя. Значний вплив на його музичне становлення мав дядько — драматург Мирхайдар Файзі, який прищепив йому інтерес до музики й театру. Початкову музичну освіту здобув у рідному місті. У 1925 році родина переїхала до Казані, де після закінчення школи він певний час працював учителем у сільській місцевості.

У 1929–1933 роках навчався на юридичному факультеті Казанського державного університету, паралельно опановуючи композицію в Казанському музичному училищі під керівництвом Володимира Виноградова. У 1934 році був призначений завідувачем навчальної частини Татарської оперної студії при Московській державній консерваторії, де також навчався у класі Бориса Шехтера та користувався консультаціями Генріха Літинського. У цей період основну увагу приділяв пісенному жанру.

Повернувшись у 1938 році до Казані, активно долучився до музично-громадського життя: працював музичним редактором радіокомітету, очолював музичну частину Татарського академічного театру імені Галіаскара Камала, був директором і художнім керівником татарської філармонії. Організовував фольклорні експедиції, збирав і публікував народні та сучасні пісні. Помер 29 квітня 1973 року в Казані.