Олександр Скрябін

Олександр Миколайович Скрябін — видатний композитор і піаніст кінця XIX — початку XX століття, одна з найяскравіших і найоригінальніших постатей срібного віку. Народився у Москві в дворянській родині, закінчив Московську консерваторію із золотою медаллю за класом фортепіано та швидко здобув визнання як віртуозний виконавець власних творів. У своїй ранній творчості він орієнтувався на романтичні традиції Фредеріка Шопена, однак згодом сформував свій власний, абсолютно унікальний музичний стиль.

Скрябін став новатором, який кардинально змінив уявлення про гармонію та музичну форму. Він розробив власну гармонічну систему, в основі якої лежав складний багатоголосний акорд, відомий як «прометичний» або «променистий». Композитора захоплювали ідеї синтезу мистецтв і філософський містицизм. Він першим у історії музики ввів у партитуру оркестрового твору окрему партію світла, реалізувавши ідею світломузики у своїй симфонічній поемі «Прометей» («Поема вогню»).

Серед найвідоміших творів Скрябіна — «Поема екстазу», Третя симфонія («Божественна poema»), а також численні фортепіанні сонати, прелюдії та етюди. Його головним незавершеним задумом залишилося грандіозне «Мистеріум» — синтетичне дійство, яке мали виконувати на березі Гангу за участю тисяч виконавців, покликане об'єднати все людство й трансформувати світ. Творчість Скрябіна мала величезний вплив на розвиток авангарду та музичного експресіонізму ХХ століття.