Bedřich Frydrych Smetana

Бедржих Фридрих Сметана (чеськ. Bedřich Frydrych Smetana, МФА: [ˈbɛdr̝ɪx frydryx ˈsmɛtana] 2 березня 1824, Літомишль — 12 травня 1884, Прага) — чеський композитор. Основні твори — опера «Продана наречена» (чеськ. Prodaná nevěsta), симфонія «Моя батьківщина» (чеськ. Má vlast).

Народився у Літомишлі. Його батько Франц (Франтішек) Сметана (26 жовтня 1777, Садова — 12 червня 1857, Нове Місто над Метуї) вивчився броварником, мати Барбора Линкова (1791, Мілетін — 20 листопада 1864, Млада Болеслав) мала гарні музичні задатки. У п'ять років сина віддали навчанню до місцевого вчителя Яна Хмеліка — грав на фортепіано та скрипці. Тоді почав писати музику. Закінчивши початкову школу дочасно поступив на навчання до гімназії в західночеське містечко Плзень. Проте навчатися тут не мав бажання, оскільки захоплювався музикою. Закінчивши гімназію переїхав до Праги, де став учителем музики. Мав фінансову підтримку від Ференца Ліста, який високо оцінив його хист і, завдячуючи якому, Сметана опублікував свої перші музичні твори.

З 1848 року створив свою музичну школу.

29 серпня 1849 року одружився зі своїм давнім коханням Катержиною Коларжовою (5 березна 1827, Клатови — 19 квітня 1859, Дрезден), згодом вони народили 4 дочки (троє померли). Упродовж 1856—1861 років жив у шведському місті Гетеборг, де продовжує творити музику. Повернувся до Чехії в 1859 році. Тоді ж померла його перша дружина. Під час перебування в Чехії часто відвідував Обржіст, де у 1860 році вдруге одружився з Барборою «Бетті» Фердинандовою (9 листопада 1840, Чорні Буди — 14 грудня 1908, Лугачовіце). Через рік повернувся до Швеції. Згодом претендував на вступ до Празької консерваторії, але не зміг цього здійснити через фінансові проблеми.

Проте успіх не забарився з операми «Брандербуржці в Богемії» (чеськ. Braniboři v Čechách) і «Продана наречена» (чеськ. Prodaná nevěsta). Згодом отримав премію за найкращу чеську оперу («Брандербуржці в Богемії»). Серйозний успіх прийшов з оперою «Продана наречена». Завдяки такому великому успіху в 1866 році він став диригентом оркестру театру.

Улітку 1874 року перестав чути на праве вухо, а наприкінці життя додалися й розумові розлади. 22 квітня 1884 року його перевезено до інституту для душевнохворих в Празі на Віноградех, де він і помер 12 травня 1884 року.