Веніамін Баснер

Веніамін Юхимович Баснер (рос. Вениамин Ефимович Баснер; нар. 1 січня 1925, м. Ярославль, РРФСР — †3 вересня 1996, с. Рєпіно, під Санкт-Петербургом), Росія)  — радянський та російський композитор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1974). Народний артист РРФСР (1982).

Веніамін Баснер народився 1 січня 1925 року в місті Ярославлі в єврейській родині, евакуйованій з Двінська з початком Першої світової війни. Обидва його діди, а також батьки, незважаючи на вимушену асиміляцію євреїв у СРСР, говорили на ідиш. З малих років Веніамін Баснер виховувався в єврейському дусі.

Великий вплив на Баснера надав його дід, Хірш Якович Ґредітор, кравець за професією, який знав багато єврейських народних пісень. Опановував скрипку в дитячій музичній школі № 1 в Ярославлі. Одним з перших великих музичних вражень у житті юного Веніаміна стало виконання в Ярославлі в 1938 році П'ятої симфонії Дмитра Шостаковича. По закінченні Ярославського музичного училища в 1942 році Баснер був запрошений солістом в Ярославську філармонію, але вже через рік його призвали до армії. Він служив у військовому оркестрі аранжувальником, а також ремонтував музичні інструменти.

У 1944 році Веніаміна Баснера демобілізували, і він поступив до Ленінградської консерваторії імені М. Римського-Корсакова у клас скрипки і композиції. Закінчивши консерваторію в 1949 році, він почав виступати як соліст і оркестровий музикант. У 1955 році Баснер став членом ленінградського відділення Спілки композиторів СРСР і очолив комісію по роботі з молоддю. У наступні роки композитор багато складав, найбільшу популярність йому принесли його оперети, військові пісні і кіномузика (зокрема «З чого починається Батьківщина» (з к/ф «Щит і меч»), «На безіменній висоті», «Від розлуки до розлуки» (з к/ф «Тиша»), «Березовий сік» (з к/ф «Хороший хлопець»), «Цілу ніч соловей нам насвистував» (з к/ф «Дні Турбіних»), «Пісня про рудого песика» (з к/ф «Учитель співу»), «Це було недавно, це було давно» (з к/ф «Друзі та роки»), «На все життя, що залишилось» (з однойменного к/ф). Веніамін Баснер також є автором низки статей в музичних журналах СРСР.

Великий вплив на творчість Веніаміна Баснера справила багаторічна дружба з Дмитром Шостаковичем. Шостакович позитивно відгукувався про твори Баснера, допомагав просувати їх на сцену. Як і Шостакович, Баснер дуже цінував музику Густава Малера, його вплив помітно в творах композитора, а також єврейський музичний фольклор.

У 1994 році Баснер здійснив свою давню мрію — відкрив у Петербурзі єврейський театр «Симха» («Радість»), і на прем'єрному показі мюзиклу «Єврейське щастя» власноруч виконав партію скрипки.

Веніамін Баснер помер 3 вересня 1996 в селищі Рєпіно під Санкт-Петербургом. Похований на Комаровському кладовищі.