Йоганнес Брамс з’явився на світ в Гамбурзі 7 травня 1833 в родині контрабасиста. У хлопчика дуже рано проявився талант. Ним займався батько, а після відомий композитор і піаніст Е. Маркса.
Брамс в 1853 році разом з Е. Ременьї (угорським скрипалем) зробив концертне турне, в результаті якого познайомився з композитором, педагогом і скрипалем Лістом і Йоахімом. У цьому ж році він зустрівся з Шуманом, який в журналі «Новий музичний журнал» назвав Брамса талановитим молодим музикантом.
У 1862 році він переїжджає до Відня і починає керувати співочою Віденською академією. Пізніше його запросили на посаду диригента в Суспільство друзів музики. Починаючи з 70-х років XIX століття, композитор повністю присвятив себе творчості, виступав як диригент і піаніст, багато подорожував. За цей час Брамс написав «Німецький реквієм», «Угорські танці».
Після смерті композитора Вагнера в 1883 році Йоганнес Брамс став найбільшим композитором свого часу, якого обсипали нагородами і почестями. З 45 до 60 років маестро написав 4 симфонії, Другий фортепіанний концерт, скрипковий концерт, більше 200 сольних пісень, зробив 100 обробок народних пісень, закінчив «Чотири строгі наспіви».
Йоганнес Брамс довго хворів. В кінці життя він працював над останнім твором – 11 хоральною прелюдією для органу. Останній цикл мав назву «Я світ покинути повинен». Його не було стало 3 квітня 1897 року.