Олександр Цфасман

Олександр Наумович Цфасман (нар. 1 грудня (14 грудня) 1906, Олександрівськ (нині Запоріжжя, Україна) — пом. 20 лютого 1971, Москва) — піаніст-віртуоз, композитор, диригент єврейського походження, перший у СРСР джазовий музикант-професіонал. Заслужений артист РРФСР (1957).

Народився 14 грудня 1906 р. в Олександрівську. Його батько, Нахіль Айзикович Цфасман, був власником «Першої перукарні» (її офіційна назва), а також платної бібліотеки і готелю.

Батько сам грав на скрипці, тому з семи років почав учити сина грі на скрипці та фортепіано. Для цього додому приходила вчителька, адже батьки могли собі це дозволити.

Згодом Олександр переїхав до Москви, навчався в консерваторії, яку закінчив 1930 року (клас Фелікса Блуменфельда).

Тоді ж захопився джазом і створив свій перший ансамбль «Амо-джаз», який виступав у найкращих московських кінотеатрах і ресторанах «Отель» та «Інтурист». 1932 року організував ансамбль “Московські хлоп’ята”, з яким виступав у ресторані “Савой”. 1937 року зробили 4 записи: за його авторства пісні “В дальню путь”, “На березі моря”, “Невдале побачення” і обробка відомого польського танго “Остання неділя”, що мало назву “Розлука” відоме як “Втомлене сонце”.

1945 року вперше в Москві виконав у Колонному залі Будинку Спілок та Великому залі “Рапсодію у блюзовых тонах” Джорджа Гершвіна. Після війни тенденція змінилася і аксіомою стали слова: «Сьогодні він грає джаз, а завтра країну продасть», все ж композиції Олександра Цфасмана «Звуки джазу», «Невдале побачення», «Втомлене сонце», «Щасливий дощ» країна співала.

Автор оркестрових п'єс, концертів, музики до спектаклів і кінофільмів, зокрема до українського — «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (1953).

У 1966 р. був одним із засновників Європейської джазової асоціації.

Помер 20 лютого 1971 р. у Москві.