Володимир Щербачов

Володимир Володимирович Щербачов (24 січня 1889, Варшава - 5 березня 1952, Ленінград) - радянський композитор і музичний педагог.

У 1906-1910 роках навчався на юридичному та історико-філологічному факультетах Петербурзького університету, потім в Петербурзькій консерваторії до 1914 року по класу композиції у М. О. Штейнберга. Одночасно Щербачов працював піаністом-концертмейстером в Дягілєвській антрепризі. У той же час брав уроки у І. А. Бровки (фортепіано), В. П. Калафаті (гармонія), М. М. Черепніна (читання партитур).

У 1914-1917 роках мобілізований, служив у тилових частинах, в 1918-1920 роках був завідувачем музичної частини Пересувного театру, в 1918-1923 роках - завідувачем музичного відділу Наркомосу. У 1921-1925 роках Щербачов був науковим співробітником РІІІ. У 1923-1931 і 1944-1948 роках був викладачем композиції та професором ЛГК імені Н. А. Римського-Корсакова.

У 1931-1932 роках був професором Тбіліської консерваторії. Серед учнів Щербачова - В. В. Волошинов, Ю. В. Кочуров, Е. А. Мравінський, Б. А. Арапов, В. М. Богданов-Березовський, Р. К. Габічвадзе, В. Р. Гокієлі, В. В. Желобінський, А. С. Животов, А. Д. Каменський, Г. В. Кіладзе, Г. Н. Попов, В. В. Пушков, І. І. Тускія, М. І. Чулакі.

Щербачов був головою СК РРФСР (1935-1937, 1944-1946). Помер 5 березня 1952 року в Ленінграді. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря.