Костянтин Сорокін

Костянтин Степанович Сорокін за походженням і початковою освітою є українським композитором і піаністом, проте через подальше тривале життя у Москві, професійну діяльність та радянську музикознавчу традицію його також розглядають як радянського діяча українського та російського походження.

Він народився 11 січня 1909 року в селі Левада на Поділлі (нині Хмельницька область, Україна). Музичне сходження розпочав у Києві, де у 1929 році закінчив Київський музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка за класом фортепіано, і саме у цей період там уперше публічно виконували його ранні фортепіанні твори.

Згодом митець переїхав до Москви для продовження навчання та вступ до Московської консерваторії, яку закінчив у 1934 році. Весь подальший період його творчого та професійного життя був тісно пов'язаний із Росією. Протягом десятиліть він викладав у музичних училищах Кірова та Москви, а також з 1945 по 1969 рік працював старшим редактором і завідувачем редакції провідного видавництва «Музгиз» («Музыка»).

Творча спадщина Костянтина Сорокіна охоплює симфонічну, камерну та педагогічну музику. Він здобув широке визнання насамперед як автор багатьох фортепіанних п'єс і збірок для дітей, а також як текстолог і редактор нотних видань творів видатних класиків. Помер композитор у 1998 році.