Фелікс Ле Куппе (фр. Félix Le Couppey; 14 квітня 1811, Париж - 4 липня 1887, Париж) - французький музичний педагог, піаніст та композитор.
Вступив до Паризької Консерваторії у віці 17 років і незабаром після цього став асистентом викладача гармонії.
Закінчив Паризьку консерваторію (1825) в класі Віктора Дурлена.
З 1837 - професор сольфеджіо, в 1843 змінив свого вчителя Дурлена на чолі класу гармонії, з 1854 - професор фортепіано. Серед його учнів, зокрема, Сесіль Шамінад, Марі Леонтіна Борд-Пен, Кароліна Монтіньї-Реморі.
Автор безлічі етюдів, п'єс та інших методичних та навчальних творів для фортепіано. Його роботи включають «Послідовний курс гри на фортепіано» у кількох частинах, «Прогрес», «Біглість», «Стиль», «Складнощі». Лекуппе належать "Школа механізму для фортепіано", "Мистецтво гри на фортепіано", "Методика навчання грі на фортепіано" та ін.
