Михайло Осокін

Радянський композитор, музикознавець. Народився 17 вересня 1903 році в селі Кропивна Орловської губернії (нині Тульська область). З дитинства любив музику. У 1913 році вступив до Орловської класичної гімназії, потім займався в музичних класах губернського відділення Російського музичного товариства у Ф.В. Зика. Його спеціальність – альт і фортепіано. У 1921-1925 рр. Осокін – альтист Орловського симфонічного оркестру. У 1925 р він поїхав у Москву вчитися в музичному технікумі ім. Скрябіна. У 1928 р повернувся в рідний Орел і працював у школі мистецтв. Педагогіка стала його покликанням.

У 1941 р. Михайло Олексійович закінчив Центральний заочний музично-педагогічний інститут. В цей же період брав приватні уроки по композиції у А.Н. Александрова, з диригування у Л.П. Штейнберга. За диригентський пульт симфонічного оркестру Ашхабадської кіностудії він встав під час Великої Вітчизняної війни. Сюди, в Середню Азію, була евакуйована Київська кіностудія. Колегами Осокіна стали О. Довженко, Ю. Олеша, актори Б. Андрєєв, М. Бернес. Осокін сам пише музику для кіно. Його заслугою можна вважати внесення самобутніх східних мотивів у радянську музичну творчість, що стало новим у композиції та виконавському мистецтві.

Після війни М.О. Осокін переїхав до столиці, де викладав в музично-педагогічних училищах, інституті ім. Гнесіних. У 1950-ті рр. він працював старшим редактором Державного музичного видавництва, в 1960-і рр. – завідував кафедрою теорії та історії музики Московського інституту культури. М.О. Осокіним створені два балети для симфонічного оркестру, три мюзикли, кантата «Сказ про Дзержинського», чотири симфонії, поеми, дві сюїти, симфонічна картина «Караван». Також ним написані твори для духового оркестру та камерно-інструментального ансамблю, для окремих інструментів і п'єси для дітей.