Nicola Antonio Giacinto Porpora

Нікола Порпора — один із найвпливовіших композиторів епохи бароко та видатний вокальний педагог, чиє ім'я стало символом неаполітанської оперної школи.

Народився 17 серпня 1686 року в Неаполі. Музичну освіту здобув у престижній консерваторії «Повері ді Джезу Крісто». Його дебютна опера «Агріппіна», поставлена у 1708 році, принесла молодому автору перший гучний успіх. Це відкрило йому двері до європейських аристократичних дворів. Протягом життя Порпора працював у Римі, Венеції, Відні та Дрездені, а також провів кілька років у Лондоні, де його оперна трупа успішно конкурувала з театром самого Георга Фрідріха Генделя.

За свою кар'єру Порпора написав понад 40 опер, що вирізнялися витонченим мелодизмом і глибоким розумінням можливостей людського голосу. Однак у світову історію він увійшов перш за все як геніальний вчитель вокалу. Порпора досконало володів мистецтвом бельканто. Серед його найвідоміших вихованців були легендарні співаки-кастрати Фарінеллі та Каффареллі, а також видатний німецький композитор Йозеф Гайдн, який у Відні працював у Порпори акомпаніатором і слугою в обмін на уроки композиції.

Останні роки життя майстра минули в Неаполі. Попри колишню славу, Порпора втратив свої заощадження і помер 3 березня 1768 року в повній убогості. Проте його педагогічна методика та музична спадщина назавжди змінили історію вокального мистецтва.