Андре Астьє - французький акордеоніст та композитор, народився у Монлюсоні (округ Віль-Гозет) 19 січня 1923 року, помер о 1 червня 1994.
Він вивчав теорію музики, гармонію та гобой у музичній консерваторії Монлюсона.
Коли в 1939 році вибухнула Друга світова війна, Андре Астьє вступив на завод з виробництва шин Dunlop. У 19 років він покинув Монлюсон у Парижі, розпочав свою кар’єру на «Мальтійському хресті» та поїхав до Франції із концертами. Окрім концертів, він також викладає та бере активну участь у Національному союзі акордеоністів Франції (UNAF).
Він написав більше ста творів, починаючи від творів для початківців до концертних творів (наприклад, Фантазія e-moll), наполовину у співпраці з іншими акордеоністами: Іветт Хорнер, Лулу Шарле, Едуар Дюле, Моріс Дено, Моріс Ларканг, Марсель Ацола, Джо Приват, Аль Леруж, Джосс Базеллі...
Андре Астьє редагував разом із Джоссом Базеллі серію навчальних книг, а також збірку мазурок (Чарівний акордеон) з В. Марсо.
Андре Астьє наполегливо працював над тим, щоб зробити акордеон місцем для сонця в пантеоні інструментів, написавши багато цікавих творів для свого інструменту, які він міг чудово грати, з великою технічністю. Він - один із найбільших композиторів свого часу, в рейтингу серед таких музикантів, як Марсель Ацола, який був його другом.
Він є двоюрідним дідом художника Адрієна Фаво.
