Василь Калінніков

Василь Сергійович Калінніков (13 січня 1866 — 11 січня 1901) — талановитий російський композитор і диригент. Народився на Орловщині в родині священника, навчався в Орловській духовній семінарії, а згодом — у музично-драматичному училищі Московського філармонійного товариства.

Працював оркестрантом (грав на фаготі), викладав спів і диригував. Через тяжку хворобу (туберкульоз) з 1893 року був змушений жити переважно в Криму, де й помер у віці 34 років. Похований у Ялті на Полікурівському меморіалі.

Творча спадщина Калинникова яскраво розкриває його ліричне обдарування. Будучи продовжувачем традицій Петра Чайковського та композиторів «Могутньої купки», він створив визначні симфонічні полотна. Найширшу популярність йому принесла Перша симфонія (1895), яка з успіхом виконувалася в Києві та Москві. Окрім неї, спадщина композитора включає Другу симфонію, симфонічну поему «Кедр і пальма», музику до трагедії «Цар Борис», фортепіанні п'єси та романси.