Johann Nepomuk Hummel

Йоганн Непомук Гуммель (нім. Johann Nepomuk Hummel, 14 листопада 1778, Братислава — 17 жовтня 1837) — австрійський композитор, піаніст.

Народився у Братиславі в сім'ї музиканта. Його батько був керівником оркестру в театрах Братислави і Відня.

У 1785—1787 роках брав уроки В. А. Моцарта у Відні, з 1795 — у Й. Гайдна. У 1804—1811 за сприяння Гайдна займав посаду придворного музиканта у князів Естергазі, пізніше працював капельмейстером у в Штутгарті і Веймарі. Працюючи у Веймарі, він зробив це місто одним із центрів музичної культури країни, був ініціатором пенсійних програм для музикантів, задля якої давав благодійні концерти, а також одним із перших борців за авторські права музикантів.

Був одружений з співачкою Елізабет Рьоклер, від якої мав двох синів.

Музика Гуммеля розглядається як перехідна від класицизму до романтизму. Основне місце в його творчості займає фортепіанна музика, вона відрізняється віртуозністю, переважанням сентиментально-романтичного характеру і витонченістю мелодики.