Wilhelm Richard Wagner

Ріхард Вагнер – німецький композитор і теоретик мистецтва. Найбільший реформатор опери.

Вільгельм Ріхард Вагнер народився 22 травня 1813 в Лейпцигу в сім’ї поліцейського чиновника. Після смерті батька вітчим Людвіг Гейер відправив Ріхарда навчатися музиці.

Написання музичних творів почалося у віці 16 років, за рік до цього ним була написана перша п’єса. У 1831 році почав навчання в Лейпцігському університеті, який не закінчив. З 1833 року виступає в якості диригента хору, а потім і оркестру в оперних театрах Вюрцбурга, Магдебурга, Риги та інших міст.

У 1833-1842 роках вів неспокійне життя, часто у великій нужді в Вюрцбурзі, де працював театральним хормейстером, в Магдебурзі, потім в Кенігсберзі і Ризі, де він був диригентом музичних театрів, потім в Норвегії, Лондоні і Парижі, де він написав увертюру «Фауст» і оперу «Летючий голландець». У 1842 р тріумфальна прем’єра опери «Риєнці, останній з трибунів» в Дрездені принесла йому популярність.

Згодом створює опери «Тангейзер», «Лоенгрін».

Після поразки Дрезденського повстання, в якому Вагнер взяв участь, він тікає до Швейцарії. Через оголошення його злочинцем Німеччини, Вагнер не повертається на батьківщину 13 років. У той час були початі опери Ріхарда Вагнера по епосу середньовіччя. У 1853 році закінчено цикл «Кільце Нібелунгів». Іншим знаменитим для Вагнера твором стала драма «Трістан і Ізольда».

У 1862 році Вагнер, скориставшись амністією, повертається в Німеччину, але лише через три роки заступництво короля Баварії Леопольда II дає йому можливість зайнятися виключно музикою.

Приїхавши в Мюнхен, він зустрічається там з дочкою Ліста – Козімо Бюлов – і незабаром одружується на ній. У 1871 році Вагнер вперше приїжджає в Байрейт. Він виступає з ініціативою спорудження в цьому місті великого оперного театру, на сцені якого могли б йти німецькі опери. З 1874 Вагнер з сім’єю поселяється в Байройті на віллі “Ванфрід”.

У 1876 році будівництво оперного театру було закінчено. На відкритті театру була виконана оперна тетралогія “Кільце Нібелунгів”.

У період розквіту своєї слави Вагнер не припиняє гастрольних поїздок по Європі.

У 1882 році Вагнер переїхав до Венеції, де помер від серцевого нападу 13 лютого 1883.