Erkki Melartin

Ерік «Ерккі» Густаф Оскарссон Мелартін (фін. Erik «Erkki» Gustaf Oskarsson Melartin, 7 лютого 1875, Кякісалмі, Велике князівство Фінляндське - 14 лютого 1937 Пукінмякі, Фінляндія) - фінський композитор, диригент, педагог.

Народився 7 лютого 1875 року в селищі Остамо (нині Судаково).

З 1895 по 1898 році навчався в Академії імені Сібеліуса (викладач Мартін Вегеліус). З 1899 по 1901 роки вдосконалювався у Роберта Фукса у Відні.

З 1901 по 1907 роки викладав у консерваторії в Гельсінкі (з 1911 по 1936 роки - ректор, з 1919 року професор теорії музики та композиції).

У 1908-1911 роках керував Виборзьким симфонічним оркестром, заснував у Виборзі спільно з любителем музики, аптекарем Карлом Теофроном Хелльстрьомом (Carl Theofron Hällström: 1860-1917) оркестрове училище (музичну школу). У Виборзі Мелартін диригував Анданте з Другої симфонії Малера, і це було найперше виконання музики Малера в Скандинавії. У 1916 році направив вчитися в Петербург свого улюбленого учня Ілмарі Ханнікайнена (Ilmari Hannikainen: 1892-1955), який згодом став відомим капельмейстером, диригував на концертах у Виборзі.

Серед учнів - X. Аалтойла, С. Ранта, У. Клам. Музичній мові Мелартіна притаманні національні риси, відчутний вплив Едварда Гріга, а також сучасної західноєвропейської музики. Найбільш значні у творчості Мелартіна твори малих форм, серед яких близько 300 пісень і понад 400 фортепіанних п'єс.

Захоплювався образотворчим мистецтвом і літературою.