Scott Joplin

Скотт Джоплін (Scott Joplin, бл. 1867/1868-1917) — видатний американський композитор і піаніст, чия творчість визначила обличчя музичної культури США на зламі XIX й XX століть. Названий «Королем регтайму», він написав 44 самобутні регтайми, дві опери та дві симфонії. Джоплін здійснив революцію в мистецтві: він перетворив маргінальний, кабацький жанр синкопованої музики на високе академічне мистецтво.

Ранні роки та становлення

Скотт Джоплін народився у східному Техасі в бідній родині музикантів. Його батько, колишній раб, грав на скрипці, а мати — на банджо. Музичне обдарування хлопчика проявилося дуже рано. Коли батько залишив сім'ю, мати важко працювала, щоб забезпечити дітям освіту й купувати ноти.

Вирішальну роль у житті майбутнього композитора відіграв німецький професор музики Джуліус Вайс. Помітивши талант підлітка, він безкоштовно навчав Скотта класичній композиції, теорії та оперному мистецтву, сформувавши у нього сприйняття музики як високої класики.

Роки мандрів і комерційний прорив

З кінця 1880-х років Джоплін обрав долю мандрівного музиканта. Через расову сегрегацію в США він був змушений грати переважно в дешевих салунах, кабаре та борделях Сент-Луїса, де в той час активно зароджувався регтайм. Потужним поштовхом для кар'єри стала Всесвітня Колумбійська виставка 1893 року в Чикаго. Виступи Джопліна та його гурту популяризували синкоповані ритми, перетворивши регтайм на загальнонаціональне божевілля.

У 1894 році Скотт оселився в місті Седалія (Міссурі), де викладав музику й виступав у клубах. Справжній історичний прорив відбувся у 1899 році, коли видавець Джон Старк опублікував його твір «Maple Leaf Rag» («Регтайм кленового листа»). Контракт гарантував Джопліну відсоток із продажів. Ноти розійшлися мільйонним накладом, принісши автору фінансову незалежність та статус лідера жанру. Цей твір став золотим стандартом класичного регтайму.

Боротьба за визнання, хвороба та смерть

На початку 1900-х років Джоплін переїхав до Сент-Луїса, де створив свої найвідоміші шедеври, зокрема «The Entertainer» (1902). Проте особисте життя композитора було затьмарене трагедіями: розлученням, смертю немовляти та раптовою кончиною другої дружини, Фредді Александер.

У 1907 році Джоплін переїхав до Нью-Йорка, щоб реалізувати головну мету свого життя — рег-оперу «Трімоніша» (Treemonisha). Цей масштабний твір про визволення афроамериканців через освіту випередив свій час. Жоден видавець не погодився фінансувати постановку. У 1915 році Джоплін за власні кошти організував єдину репетицію в Гарлемі без декорацій та оркестру. Публіка зустріла її прохолодно, і фінансовий крах остаточно підкосив митця.

Приблизно з 1916 року у Джопліна прогресував нейросифіліс, що призвело до деменції та втрати координації рук. 1 квітня 1917 року Король регтайму помер у психіатричній лікарні у віці 49 років і був похований у безіменній могилі в Квінсі. З початком Першої світової війни регтайм тимчасово пішов у тінь джазу.

Посмертний ренесанс і спадщина

Світове визнання повернулося до Джопліна у 1970-х роках. Піаніст Джошуа Ріфкін записав успішний альбом його регтаймів, а у 1973 році музика Скотта стала основою саундтреку до голлівудського фільму «Афера» (The Sting). Аранжування регтайму «The Entertainer» здобуло премію «Оскар» і підкорило світові чарти.

У 1972 році нарешті відбулася повноцінна прем'єра опери «Трімоніша», а у 1976 році Скотту Джопліну посмертно присудили найвищу нагороду — Пулітцерівську премію. Сьогодні він визнаний національним генієм США, а його ритмічні структури заклали фундамент для розвитку джазу, блюзу та всієї сучасної поп-музики.