Сорока Василь Іванович (16.03.1948, с. Серединки Тернопільського району Тернопільської області) – викладач-методист по класу баяна, акордеона Теребовлянського коледжу культури і мистецтв. Почесна грамота Міністерства освіти України (2000), відмінник освіти України (2004). Заслужений працівник культури України (2012).
Василь Іванович народився 16 березня 1948 року в селі Серединки Тернопільського району Тернопільської області в багатодітній сім’ї. Любов до музики та української пісні прищепили батьки: мати – Сорока Стефанія Петрівна та батько – Сорока Іван Васильович.
Вже в ці роки юного музиканта запрошували грати в клуб на танці, а пізніше і на весілля.З 1960 року по 1965 рік навчався в Тернопільській ДМШ № 1 (клас баяна – Меленчук Р.М.).
В 1965 році поступив на навчання до Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької (заочна форма навчання). Клас викладача Максема Ю. В.
З вересня 1966 року по січень 1969 року працював вчителем по класу баяна у Гусятинській ДМШ. Згодом перевівся на стаціонарне відділення музичного училища, але не надовго, бо з травня 1969 року по липень 1971 року знаходився на службі в Армії. Працюючи в Гусятинській ДМШ робив перші спроби написання пісень та легких п’єс для баяна.
У 1972 році успішно закінчив музичне училище і був направлений на роботу до Теребовлянського культурно-освітнього училища. Поєднував роботу з навчанням у Київському інституті культури (1974-1979 р.). Був учасником естрадно-симфонічного оркестру училища під орудою Чопика І. І., а також багато років був концертмейстером хореографічного ансамблю «Любисток» (мистецький керівник Николишин І.О.).
Маючи певний музичний досвід, почав писати твори для баяна та акордеона. Згодом вийшли друковані збірки творів, музичних казок, пісенні збірки на вірші тернопільських поетів Зіновія Казьо та Валерія Залізного, а також методична розробка з теорії музики «Вивчаємо інтервали».